Словарь української мови (1924)/зогнилий
| ◀ зогнати | Словарь української мови З зогнилий |
зогнити ▶ |
|
Зогни́лий, а, е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Каменец. у.
| ◀ зогнати | Словарь української мови Борис Грінченко З зогнилий |
зогнити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зогнилий
Борис Грінченко
1924
Зогни́лий, а, е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Каменец. у.