Словарь української мови (1924)/зогнити
| ◀ зогнилий | Словарь української мови З зогнити |
зогнути ▶ |
|
Зогни́ти, нию́, ниє́ш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.
| ◀ зогнилий | Словарь української мови Борис Грінченко З зогнити |
зогнути ▶ |
|
Словарь української мови — З
зогнити
Борис Грінченко
1924
Зогни́ти, нию́, ниє́ш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.