Словарь української мови (1924)/зомлілий
| ◀ зомлівати | Словарь української мови З зомлілий |
зомняти ▶ |
|
Зомлі́лий, а, е. Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. I. 158.
| ◀ зомлівати | Словарь української мови Борис Грінченко З зомлілий |
зомняти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зомлілий
Борис Грінченко
1924
Зомлі́лий, а, е. Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. I. 158.