Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зорина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зорина
Берлін: Українське слово, 1924

Зори́на, ни, ж. Звѣзда. Ум. Зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Грин. III. 365.