Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зорниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зорниця
Берлін: Українське слово, 1924

Зорни́ця, ці, ж. = Зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.