Словарь української мови (1924)/зорниця
Зовнішній вигляд
◀ зоріти | Словарь української мови З зорниця |
зорній ▶ |
|
Зорни́ця, ці, ж. = Зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.
◀ зоріти | Словарь української мови Борис Грінченко З зорниця |
зорній ▶ |
|
Словарь української мови — З
зорниця
Борис Грінченко
1924
Зорни́ця, ці, ж. = Зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.