Словарь української мови (1924)/зоріти
| ◀ зориця | Словарь української мови З зоріти |
зорниця ▶ |
|
Зорі́ти, рі́ю, єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. См. Зоряти.
| ◀ зориця | Словарь української мови Борис Грінченко З зоріти |
зорниця ▶ |
|
Словарь української мови — З
зоріти
Борис Грінченко
1924
Зорі́ти, рі́ю, єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. См. Зоряти.