Словарь української мови (1924)/зострівати
Зовнішній вигляд
◀ зострах | Словарь української мови З зострівати |
зостріватися ▶ |
|
Зостріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зострі́ти, рі́ну, неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пішла моя дівчинонька понад берегами, та зостріла рибалочок з трьома неводами. Мет. 18. Зострів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький. Чуб. III. 170.