Словарь української мови (1924)/зрадок
Зовнішній вигляд
◀ зрадніти | Словарь української мови З зрадок |
зрадувати ▶ |
|
Зра́док, дка, м. = Зрадник. Плини, плини, майстрова, від кладки до кладки, щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки. Чуб. V. 1086.