Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зрадок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зрадок
Берлін: Українське слово, 1924

Зра́док, дка, м. = Зрадник. Плини, плини, майстрова, від кладки до кладки, щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки. Чуб. V. 1086.