Словарь української мови (1924)/зривки

by Борис Грінченко

◀ зриватися

Словарь української мови Борис Грінченко З зривки

зринати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зри́вки, вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш. Новомоск. у. (Залюбовск.).