Словарь української мови (1924)/зрущик
Зовнішній вигляд
◀ зрушитися | Словарь української мови З зрущик |
зрябіти ▶ |
|
Зру́щик, ка, м. Въ ловушкахъ для звѣрей: палочка, толчокъ въ которую со стороны звѣря заставляетъ дѣйствовать ловушку. Шух. I. 236, 237. См. Пасть.