Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зрущик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зрущик
Берлін: Українське слово, 1924

Зру́щик, ка, м. Въ ловушкахъ для звѣрей: палочка, толчокъ въ которую со стороны звѣря заставляетъ дѣйствовать ловушку. Шух. I. 236, 237. См. Пасть.