Словарь української мови (1924)/зубовий

by Борис Грінченко

◀ зубоватий

Словарь української мови Борис Грінченко З зубовий

зубожений ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зубо́вий, а, е. 1) = Зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. Чуб. I. 125. 2) — часни́к. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки. Вас. 203.