Словарь української мови (1924)/зубожений
| ◀ зубовий | Словарь української мови З зубожений |
зубожити ▶ |
|
Зубо́жений, а, е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.
| ◀ зубовий | Словарь української мови Борис Грінченко З зубожений |
зубожити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зубожений
Борис Грінченко
1924
Зубо́жений, а, е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.