Словарь української мови (1924)/зубчатий

by Борис Грінченко

◀ зубчастий

Словарь української мови Борис Грінченко З зубчатий

зубчик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зубча́стий, зубча́тий, а, е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Левиц. I. 63. Зубчасті стіни. Левиц. Пов. 165. Зубча́стий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки. Чуб. VII. 423.