Словарь української мови (1924)/зужувати
| ◀ зужмом | Словарь української мови З зужувати |
зуздріти ▶ |
|
Зу́жувати, жую, єш, сов. в. зу́зи́ти, зу́жу, зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
| ◀ зужмом | Словарь української мови Борис Грінченко З зужувати |
зуздріти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зужувати
Борис Грінченко
1924
Зу́жувати, жую, єш, сов. в. зу́зи́ти, зу́жу, зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.