Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зужмом

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зужмом
Берлін: Українське слово, 1924

Зу́жмом, нар. = Жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Подольск. г. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черк. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку? Черк. у.