Словарь української мови (1924)/зуритити
| ◀ зуривочний | Словарь української мови З зуритити |
зурка ▶ |
|
Зури́тити, чу, тиш, гл. — собі́ кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе. Шух. I. 45.
| ◀ зуривочний | Словарь української мови Борис Грінченко З зуритити |
зурка ▶ |
|
Словарь української мови — З
зуритити
Борис Грінченко
1924
Зури́тити, чу, тиш, гл. — собі́ кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе. Шух. I. 45.