Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зуривочний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зуривочний
Берлін: Українське слово, 1924

Зури́вочний, а, е. Непрочный, шаткій. Слово сомнительное, встрѣченное лишь въ пѣснѣ о Саввѣ Чаломъ, видимо подправленной кѣмъ-то и напечатанной въ „Запорожской Старинѣ“ Срезневскаго: Хоч спісивий, не спісивий, пани кажуть, Сава, да недобра, зурівочна стала його слава. (Часть I, стр. 63).