Словарь української мови (1924)/зуспіт

by Борис Грінченко

◀ зуспитися

Словарь української мови Борис Грінченко З зуспіт

зуспіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зу́спіт, нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.