Словарь української мови (1924)/зуспіти
Зовнішній вигляд
◀ зуспіт | Словарь української мови З зуспіти |
зустрівати ▶ |
|
Зу́спі́ти, пі́ю, єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. МВ. II. 95. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата. Шевч. 359.