Словарь української мови (1924)/зуховатий

by Борис Грінченко

◀ зухвальство

Словарь української мови Борис Грінченко З зуховатий

зучати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зухова́тий, а, е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.