Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зчищати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зчищати
Берлін: Українське слово, 1924

Зчища́ти, ща́ю, єш, сов. в. зчи́стити, зчи́щу, стиш, гл. Счищать, счистить.