Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зікратий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зікратий
Берлін: Українське слово, 1924

Зікра́тий, а, е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.