Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кавка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кавка
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́вка, ки, ж. Ум. отъ ка́ва. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі кавки закавчили. Гол. I. 106.