Словарь української мови (1924)/кавкати
Зовнішній вигляд
◀ кавка | Словарь української мови К кавкати |
кавкнути ▶ |
|
Ка́вкати, каю, єш, гл. Кричать по вороньему. Кавкає як ворона, а хитрий як чорт. Ном. № 2978. Аби чим кишку напхати, щоб не кавкала. Ном. № 12171.