Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кавпіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кавпіти
Берлін: Українське слово, 1924

Кавпі́ти, гл. Терпѣть нужду, нуждаться. Желех.