Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кавратити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кавратити
Берлін: Українське слово, 1924

Кавра́тити, ра́чу, тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.