Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кавуник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кавуник
Берлін: Українське слово, 1924

Кавуне́ць, нця́, каву́ник, ка, м. Ум. отъ каву́н.