Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кадка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кадка
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́дка, ки, ж. 1) = Кадіб 2. Шух. I. 253. 2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. К. ЧР. 258. 3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ. Мик. 481.