Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/казусний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
казусний
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́зусний, а, е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. I. 157.