Словарь української мови (1924)/казюка
Зовнішній вигляд
◀ казусний | Словарь української мови К казюка |
кайдани ▶ |
|
Казю́ка, ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. Казю́чка.