Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/каламутитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каламутитися
Берлін: Українське слово, 1924

Каламу́титися, му́чуся, тишся, гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться народ, почувши від його таке.