Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/калашниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
калашниця
Берлін: Українське слово, 1924

Кала́шни́ця, ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця. Чуб. V. 175.