Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/калган

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
калган
Берлін: Українське слово, 1924

Калга́н, ну́, м. Раст. калганъ, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. Левиц. I. 522. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.