Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/калябура

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
калябура
Берлін: Українське слово, 1924

Калябу́ра, ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай. Ном. № 9691.