Словарь української мови (1924)/канава
| ◀ кам'янщанин | Словарь української мови К канава |
канал ▶ |
|
Кана́ва, ви, ж. 1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте. 2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню роботу та канави копати. Грин. III. 595.