Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/канал

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
канал
Берлін: Українське слово, 1924

Кана́л, лу, м. Каналъ. Желех. Вся (країна) обсажена садами, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими города́ми й селами. Левиц. Пов. 175. Од послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596.