Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кандибити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кандибити
Берлін: Українське слово, 1924

Канди́бити, блю, биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Зміев. у.