Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кандьор

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кандьор
Берлін: Українське слово, 1924

Кандьо́р, ру, м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = Куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562.