Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/каниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каниця
Берлін: Українське слово, 1924

Кани́ця, ці, ж. 1) Дѣтская игра съ камешками. Желех. 2) Раст. Chrysanthemum leucanthemum L. Вх. Зн. 23.