Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/канун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
канун
Берлін: Українське слово, 1924

Кану́н, ну, м. Медъ, который варятъ къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.