Словарь української мови (1924)/канчук
| ◀ канцурря | Словарь української мови К канчук |
канюка ▶ |
|
Канчу́к, ка́, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Нп.
| ◀ канцурря | Словарь української мови Борис Грінченко К канчук |
канюка ▶ |
|
Словарь української мови — К
канчук
Борис Грінченко
1924
Канчу́к, ка́, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Нп.