Словарь української мови (1924)/кап
| ◀ канянка | Словарь української мови К кап |
капа ▶ |
|
I. Кап! меж. Капъ! А в Улити сльози тільки кап, кап!.. Г. Барв. 223. Наче і всміхається вразький запорожець, а сльози в ложку тілько кап! К. ЧР. Тут горілка кап, а там хап! (з кишені). Ном.
II. Кап, пу, м. Волосо́вий кап. Родъ шерстяного мѣшка, въ которомъ пережаренное копоплянное сѣмя кладется въ маслобойню для выжиманія масла. Шух. I. 163.