Словарь української мови (1924)/капа

by Борис Грінченко

◀ кап

Словарь української мови Борис Грінченко К капа

капама ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Капа, пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. I. 161.