Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/карабеля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
карабеля
Берлін: Українське слово, 1924

Карабе́ля, лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами. МПр. 76.