Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/каракуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каракуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Кара́куватий, а, е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ). Черк. у.