Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/каратись

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каратись
Берлін: Українське слово, 1924

Кара́тись, юся, єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Шевч. 123. Караєшся ти страхом та бідою. К. Іов.