Словарь української мови (1924)/карбованець

by Борис Грінченко

◀ карбіж

Словарь української мови Борис Грінченко К карбованець

карбований ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Карбо́ванець, нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. Карбо́ванчик. Ми що-разу де карбованчика заробимо або позичимо, то й одішлемо. Г. Барв. 499. Нехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.