Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/карбований

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
карбований
Берлін: Українське слово, 1924

Карбо́ваний, а, е. 1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований. 2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. Харьк. Карбо́вана ри́ба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія. 3) Изукрашенный карнизами и пр. (о зданіи). Ой на дворі дворець карбований. Гол. 4) Серебряный (о рублѣ). За чотирі карбовані рублі оддав.