Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/карета

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
карета
Берлін: Українське слово, 1924

Каре́та, ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.