Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кари

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кари
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́ри, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.